100 днів Київради: чому депутати запізнюються, не голосують і досі не розуміють навіщо їм запити?

Новини
Якщо в обласній раді кількість депутатів зменшили мало не на чверть, то інтереси киян мають захищати, як і раніше, 120 депутатів. Відсутність кворуму чи небажання депутатів голосувати – це нові виклики Київради.
На відміну від парламенту, де колеги можуть порушувати Конституцію та кнопкодавити, у Київраді стоїть спеціальна запобіжна система. Щоби проголосувати тільки за себе, кожен депутат має тиснути одночасно дві кнопки на своєму місці й тримати їх доти, доки не закінчиться процес голосування з кожного питання.

Фото: hromadske.tv

Таким чином докнопкодавити кворум у Київради, на щастя, не виходить.

“Через відсутність кворуму у нас початок засідання постійно затримується десь на півгодини. Півсотні депутатів може сидіти й чекати, доки ще 10 добіжить. Після того, як я оголошую перерву й засідання має продовжитися, скажімо, після 14:00, то я чудово знаю, що всім доведеться знову чекати, доки в залі буде більше 60 депутатів і можна буде працювати”, – каже секретар Київради Володимир Прокопів.

Загалом сумарний час запізнень депутатів перевищив 90 людино-годин (понад 2 робочих тижні). Більше того, якщо десятки депутатів чекають по півгодини, доки з’явиться кворум, то часу марнується неспівмірно більше.

Ось фото залу Київради за 13 хвилин до початку засідання 3 березня.

Фото зі сторінки депутата у Facebook

Ось ті, для кого запізнення стали нормою й хто дозволив собі приходити пізніше від усіх.

Варто зазначити, що в середньому найбільше запізнюються члени фракції “Єдності” та “Батьківщини”. Майже всі депутати прийшли зазделегідь тільки в одному-єдиному випадку – на першій сесії, коли вступали у повноваження депутатів.

Депутат від “Солідарності” Ігор Баленко, який в середньому примушував колег себе чекати по 47 хвилин, повідомив, що причини запізнень бувають різні.

“Ну, різні причини бувають. Бувають затримки по роботі, бувають пробки – далеко їхати з-за міста. По-різному буває, але я не пропускаю засідання”, – каже депутат.

На це журналіст руху ЧЕСНО повідомив Ігорю Баленку, що за даними Київради за 100 днів роботи, він пропустив 28% сесій і 40% засідань комісій.

“Вы с первого декабря считали? А, ну там были сессии, ну конечно, тогда еще там одну сессию пропустил и сразу же получается 30%. Ну, тогда наверное и комиссии пропустил, там болел, но чтобы 40%, я не знаю… Проверьте статистику, потому что 40% не мог пропустить”, – відповів депутат.

Ось ті, хто разом з Баленком поповнив лави прогульників новообраної Київради.

Депутатка від “Самопомочі” Наталія Шульга, яка пропустила 57% сесійних засідань, до обіду не з’явилася на сесію 17 березня. У коментарі по телефону журналісту Громадського руху ЧЕСНО депутатка Шульга повідомила, що була за кордоном і брала участь у міжнародних конференціях, тому не могла бути присутня на засіданнях, вона навіть перейшла на англійську у спілкуванні:

“Це пов’язано з моєю професійною діяльністю. Я ж депутатом є public servant, на життя заробляю своєю професійною роботою. То в мене міжнародний семінар, я не можу зараз, я на другу половину засідання прийду, на другу годину, а на першу половину я не могла. Я тут доповідач, я координатор і ніяк не можу, знаєте, 9 країн залишити. Я вам скажу це Eastern Рartnership (“Східне партнерство” – прим. ред.), якщо ви англійську розумієте… We have today seminar on Еastern Рartnership on research and innovation 2016 annual… I’m a head of coordination point, adviser of the Minister of education and science. Я фізично в Міністерстві науки і освіти знаходжуся зараз.

На попередньому засіданні я була з ранку до вечора повний день. А раніше я була за кордоном також у поїздках, які були пов’язані з імплементацією закону про науку в Берліні і в Польщі, у Варшаві. Так що, я досить високопрофільна людина. Якщо ми не підключимо зараз науку до європейського контексту, у нас просто шансів буде дуже мало: для нас міжнародні контакти є єдиним джерелом виживання… У мене вибір: або країна, або Київрада. От що б ви вибрали?”, – поцікавилася депутатка від “Самопомочі”.

Журналіст руху ЧЕСНО висловив думку, що доречніше було б скласти мандат і поступитися місцем у Київраді колезі та йти рятувати країну, на що Наталія Шульга, яка очолила рейтинг прогульників, тільки зітхає:

“Ви думаєте, я не пропонувала голові фракції такий варіант? Пропонувала. Але мене голова фракції (Сергій Гусовський – прим. авт.) не відпускає”.

Пасивні депутати: навіщо Річарду ІІІ мандат депутата Київради

Але навіть ті депутати, яких електронна система реєструє як присутніх, не завжди ефективно працюють. У Київраді доволі поширеною є практика з-поміж депутатів вставляти картку в систему “Рада IV” і не голосувати.

Ось місце депутата Київради “свободівця” Богдана Бенюка. Воно порожнє. Саме тут система дуже часто реєструє картку Бенюка й він в електронній системі значиться як присутній, але депутат вперто не голосує. Колеги за нього кнопкодавити не можуть, бо нова система, як вже було сказано, не дає такої можливості.

Бенюк1.jpg

Фото ЧЕСНО

Депутат-актор Богдан Бенюк зі 180 випадків реєстрації його картки в системі не голосував 129 разів.

“Це пов’язано з тим, що випускалася в театрі Франка одна робота – прем’єра і зараз до 9 квітня буде випускатися друга прем’єра. Приїхала з Грузії постановочна група, де я граю Річарда ІІІ… І тому я зайнятий на роботі і в цей момент, власне, тільки після обіду можу приходити. Я так і роблю. Просто так сталося, що в мене одна і друга прем’єра підряд, і тому я оце з нового року з квітня я вилітаю, де в мене буде прем’єра наступна. І це знають в мене на фракції, це знають ті, хто питав мене, то я їм це все розказую”, – пояснює актор.

Афіша вистави, в якій головну роль грає депутат Київради Богдан Бенюк

Слова Бенюка пояснюють виключно відсутність депутата на робочому місці, але аж ніяк не той факт, чому є картка (фіксується відвідуваність), а депутат не голосує.

“Депутати мають розуміти, що вони повинні голосувати або “за”, або “проти”, або “утримуватися”. Коли депутат “не голосує” – це показник низького рівня політичної культуриі”, – зазначає учасниця Громадського руху ЧЕСНО Галина Чижик.

Іноді депутати не голосують цілими фракціями, хоча можуть утриматися або голосувати проти питання, яке на їхню думку є неприйнятним. Ось, для прикладу, голосування за склад секретаріату Київради, де “Батьківщина”, ймовірно, за домовленістю не голосувала.

Загалом половина депутатів, які потрапили до топ-10 депутатів, які вставляють картку і не голосують, – це представники саме “Батьківщини”.

Депутат від ВО “Батьківщина” Олександр Поживанов прокоментував, чому депутати з його фракції потрапили до списку пасивних:

“У партії “Батьківщина” по певних скандальних питаннях ми не голосуємо. Тобто ми не утримуємося, а ми не голосуємо взагалі за ці питання. По інших питаннях, які потребують додаткового вивчення, ми визначаємося вже в сесійній залі. Якщо ми бачимо, що це контроверсійне питання, яке йде не на користь громади, то ми за нього не голосуємо. У вас тут кожен другий від “Батьківщини”, то це тому, що якщо ми бачимо, що якесь питання не доопрацьоване, або в нас щодо нього є певна підозра, то ми просто за нього не голосуємо. Теоретично ми можемо утриматися, але мені важко сказати, чому саме не натискали “утриматися”. Яка різниця, чи ти утримався, чи не нажав? Але тепер я вже буду голосувати “утримався”, – каже депутат Поживанов.

Депутат Костянтин Яловий від “Єдності”, який потрапив до списку “пасивних”, каже, що не має бажання тиснути на кнопки:

“Не голосую іноді, тому що в мене буває своя позиція не голосувати. Я маю на це своє власне бачення. Я маю бажання не голосувати взагалі, ні “утримався”, ні “за”, ні “проти”. Це ж є бажання? У мене таких випадків немає (коли депутат вставив вранці картку і пішов у справах, а повернувся по неї увечері – прим. ред.)”, – ці слова депутат Костянтин Яловий казав у кулуарах саме тоді, коли в сесійній залі відбувалося голосування.

Згодом він вибіг із сесійної зали й повідомив, що у нього 4 рази нібито не спрацювала кнопка й він змушений кликати техперсонал.

“От дивіться, як буває, я 4 рази тиснув на кнопку, а вона не спрацювала. І така проблема буває. Викликав технічну службу”.

До слова, в чинному Регламенті КМР у пп.3 п.1 ст. 6 ідеться про те, що депутат міськради зобов’язаний брати участь у голосуванні, а в ст. 29 розтлумачується порядок голосування.

Витяг з чинного Регламенту Київської міської ради

Хто з депутатів прогулює засідання комісій

Робота депутатів міськради складається не лише з сесійних засідань. Як правило, всі депутати ради, окрім секретаря, входять до складу однієї із постійних комісій органу місцевого самоврядування.

У Київраді найбільше засідає бюджетна комісія. Тут за 100 днів збиралися понад два  десятки разів. Це типове явище майже для всіх місцевих рад. Найменш інтенсивно в столиці працюють комісії з питань транспорту та ЖКГ, які відповідно очолюють Олексій Окопний та Володимир Бондаренко.

Ось ті депутати Київради, які пропустили 25% і більше засідань комісій. Саме цей критерій ЧЕСНО використовує, щоб маркувати прогульників.

Зауважимо, що депутати Вячеслав Непоп та Олександр Пабат, представники “Солідарності”, як прогулювали за попередньої каденції, так і прогулюють далі. Баленко-батько у лавах прогульників “Солідарності” змінив у цій каденції свого сина-депутата, який до Київради 8-го скликання не пройшов.

З представником Дарницького району Дмитром Стрижовим (“Самопоміч”), який очолив список прогульників і пропустив 50% засідань комісій, поспілкуватися не вдалося. Помічниця у день сесії 17 березня відповіла, що депутат перебуває за кордоном до 22 березня.

У даних, які надала Київрада, майже всі пропуски засідань депутатів позначені як “з поважних причин”, хоча законодавство таких причин не передбачає.

Щодо пропусків кандидата на міського голову Олександра Омельченка, який вирішив у цьому скликанні поборотися з корупцією, то комісія зазначила, що він був відсутній через те, що хворів. За попереднього засідання Київради однопартієць Омельченка Петро Шилюк теж потрапив у ряди прогульників і теж це пояснював проблемами зі здоров’ям.

Депутат від “Солідарності” Юрій Крикунов дуже здивувався, що пропустив понад 33% засідань комісії: “Виключено! Не може такого бути. Я пропустив одне засідання комісії, можливо, з 9-ти чи 8-ми. Не може бути з апарату ради такої інформації, давайте перевіримо”.

Депутат Крикунов попросив помічницю перевірити протоколи засідань, виявилося, що 22-го та 23-го грудня відбувалися засідання комісії, а Юрій Крикунов у цей час дійсно був відсутній – перебував у відрядженні.

“Єдиним шляхом впливу на депутатів є власне політичний або громадський вплив. Тобто про діяльність депутатів, про те, наскільки вони активно відвідують сесії, комісії, треба інформувати громадськість. І, можливо, з вашою допомогою, з допомогою ЗМІ ми навчимо виборців, киян у першу чергу, що голосувати треба не за красиві лозунги, не за красиві очі, а власне за результатами справи. Ми досить дорослі для того, щоб прийти і скинути бандита Януковича, і ми діти в тому, що повторюємо і наступаємо на граблі раз по раз, обираючи тих, хто краще говорить, має кращий вигляд і більше обіцяє”, – каже Юрій Крикунов.

Разом з тим варто зазначити, що не всі депутати Київради потрапили у комісії. Так депутат Юрій Дідовець (“Батьківшина”) протягом 100 днів не входив до жодної комісії. На першому ж сесійному засіданні Київради депутат Юрій Дідовець попросив виключити його зі складу Постійної комісії з питань регламенту та депутатської етики, аби визначитись щодо комісії, у складі якої він хоче працювати.

Незабаром депутат Дідовець висловив бажання увійти до земельної комісії, де вже є 23 члени, але його до складу не зарахували.

3 березня регламентна комісія погодила створення тимчасової контрольної комісії з питань забезпечення киян, які беруть участь в Антитерористичній операції. Головою комісії затвердили депутата Юрія Дідовця.

Депутат Роман Ярошенко від “Єдності” також висловив бажання входити до складу іншої комісії, а саме – бюджетної. Але на відміну від кандидатури Дідовця, який хотів потрапити до земельної комісії, кандидатуру Ярошенка таки затвердили членом бюджетної комісії на пленарному засіданні 11 лютого 2016 року. Водночас, згідно з даними, наданими на запит ЧЕСНО Київрадою, прізвище депутата Ярошенка не вказане в графіку відвідуваності депутатами п’яти засідань бюджетної комісії, починаючи від засідання 11 лютого включно. Отже нам невідомо, наскільки сумлінно депутат відвідував засідання комісії, до якої мріяв потрапити з першого дня каденції.

Депутатські запити: не туди, не про те і не так

Всеукраїнський моніторинг Громадського руху ЧЕСНО свідчить, що майже в усіх міськрадах такий інструмент як депутатський запит, як правило, не використовується. Київрада попереднього скликання була винятково активна.

Після моніторингу ЧЕСНО новообрані депутати столиці почали виносити на розгляд ради сотні депутатських запитів.

“Запити ми зачитуємо на початку засідання. Доходить вже до абсурду. Сидить голова РДА поруч із керівником одного з комунальних підприємств і один іншому пише запит. А ми не маємо права не ставити цього на голосування. Або читаю запит про поштові скриньки, які депутат хоче встановити в під’їзді, дивлюся наступний його запит, а там під’їзд №2, далі інший запит про скриньки в під’їзді №3 і т. д. Ще одна тактика депутатів для того, щоб нагнати собі позитивну статистику запитів – це писати один і той самий текст запиту до різних установ. Це при тому, що можна давати це одним запитом і зазначати інших адресатів у копії”, – наголошує секретар міськради Володимир Прокопів.

На підтвердження слів секретаря Київради ЧЕСНО наводить 4 абсолютно ідентичні запити депутата Владислава Михайленка (Оболонь, БПП).

“Таким чином більшість депутатів просто працюють на кількість, а не на якість і адресують більшість питань, про що свідчить статистика, міському голові Кличку, коли можна звернутися з депутатськими зверненнями до відповідних комунальних установ і не забирати сесійний час”, – резюмує Прокопів.

Аналогічні проблеми були і в попередньому скликанні Київради.

“Є суттєва різниця між депутатським зверненням та депутатським запитом. Звернення депутат може подавати сам. Щодо запитів, то тут вимогу депутата має підтримати своїм голосуванням рада. Під час моніторингу результатів роботи Київради попереднього скликання ми наголошували на тому, що значна кількість питань, які порушуються депутатами, а також адресати – неприйнятні для депутатських запитів. У новому складі Київради проблема зберігається”, – наголошує координатор Громадського руху ЧЕСНО Андрій Круглашов.

“Коли до від мера міста-мільйонника депутати вимагають труїти щурів, ставити скриньки, лагодити під’їзд чи ліфт, це свідчить або про брак знань основ самоврядування або про бажання підмінити якість видимістю. Такі питання вирішують профільні комунальні господарства. І тільки у випадку, коли профільне комунальне господарство не реагує на звернення – не запит (!) –  депутата, обранцю громади доцільно винести питання на розгляд всієї ради шляхом запиту щодо бездіяльності у вирішенні його звернення. У інших випадках депутатський корпус, який голосує за запити, несе повну відповідальність за те, що заохочує використовувати інструмент запиту не за призначенням”, – додає Круглашов.

Регламентна комісія Київради вже вивчила це питання і пропонує вирішити цю проблему шляхом внесення змін до регламенту.

“Депутатські запити – окреме питання. Ми не можемо обмежити депутата – він може подавати ту кількість запитів, яку вважає за потрібне, але ми не можемо паралізувати роботу Київради”, – резюмує голова регламентної комісії Олег Макаров.

Підвищити ефективність роботи депутатів з інструментом депутатського запиту члени комісії планують, підвищуючи культуру написання запитів депутатами.

На думку членів комісії, кількість запитів зменшиться, щойно депутати будуть належним чином підходити до їхньої підготовки і готувати відповідні проекти рішень. Також, депутати будуть використовувати інструмент запиту лише після того, як не досягли результату, направивши звернення.

Ми висловлюємо подяку секретареві Київради Володимиру Прокопіву та Апарату ради, завдяки яким на наше прохання доволі оперативно підготували дані для аналізу.

Нагадуємо, що рух ЧЕСНО також дослідив зв’язки депутатів Київради.

Автори: Ірина Федорів, координатор регіональної мережі Громадського руху ЧЕСНО, Сергій Огородник – журналіст ЧЕСНО

ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити сайт -
поставте 3 чесних галочки:

1. Я готовий щомісяця платити за доступ до сайту без реклами:

2.

3. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля