PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
У Бучі у воді виявили фосфатів більше від норми у 8 разів! | Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9Im5ld3Muc3RiLnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

У Бучі у воді виявили фосфатів більше від норми у 8 разів!

Новини

Я приїхала в Бучу так само, як і багато хто з нових жителів. Мені сподобалася її фасадна частина і перспектива жити в зеленому, тихому місті серед лісу, про що дуже барвисто нам розповідали рекламні проспекти.

Так само як і інші, я настільки була заворожена картинкою, яку мені намалювали менеджери ТОВ «Будрегіонінвест», що я не відразу почала помічати «дзвіночки», які повинні були напевно напружити досвідченого інвестора. Тим більше якщо він витратив на придбання «квартири своєї мрії» все, що було зароблено десятками років.

І одним з перших дзвіночків був аналіз води і відмова Забудовника зробити окрему свердловину і резервуар для чистої води, який був обіцяний на стадії будівництва. Аналіз показав велику каламутність, наявність заліза і після довгих суперечок на форумі мешканців я прийняла соломонове рішення поставити собі в квартиру свою систему очищення.

Коштувала вона немало, але на воді економити не можна, подумала я, і вирішила, як пізніше з’ясувалося, наївно, що питання з водою для мене закрите.

Влітку 2014 роки я навіть не розуміла наскільки я помилялася. Були довгі місяці здивування перепадами якості води на тлі запевнень, що «це все будівництво».

Уже в комплекс стали заїжджати мешканці другої черги. Будівництво закінчилася зовсім. Почалися будні, в який з’ясувалося, що нас «забули» закільцювати, «забули» доробити каналізацію, «забули» поставити насоси і т.д. і т.п.

У Бучі повним ходом йшла забудова новими житловими комплексами, нас запевняли, що життя от-от налагодиться. І уявіть мій стан, коли я влітку 2015 роки побачила з крану, оснащеного додатковою системою фільтрації, ось це.

1-вода-буча

І це після того, як я заплатила кілька тисяч доларів за систему очищення. Після цього я дістала фільтр з системи очищення.

2-вода-буча

Тепер я дізналася, що таке гідроудари, промивання і ще багато спеціальних термінів. Але це так і не допомогло прийти до розуміння, за що ми платимо і в який момент з нашого крану потече НОРМАЛЬНАЯ вода.

Потім була переписка з сусідами. Заміни фільтрів. Додаткові аналізи. Звернення до депутатів.

Були походи на сесії Бучанської ради. Нас продовжували запевняти, що життя от-от налагодиться і звинувачення в розпалюванні паніки.

«Панікою», либонь, вони називали рідину, яка тече з кранів.

3-вода-буча

Поки депутати звинувачують нас, простих бучанців, у паніці, з крану тече рідина, що за кольором нагадує нафту.

Зміна керівництва Ірпеньводоканала дала можливість спілкуватися з начальником, знати його номер телефону, дзвонити до диспетчера. З’явилися нові аналізи за запитом депутата. зроблені в Ірпені. Але вони показали, що вода у нас майже ідеальна.

4-вода-буча

Цей аналіз можна було сміливо назвати: «Не вір очам своїм». Але в спілкуванні між бучанцями чи не через день з’являлися все нові фото і відео.

5-вода-буча

Складалося відчуття, що Начальник Ірпеньводоканалу і мери міст зі своїми забудовниками живуть в якомусь паралельному світі і вода в них – з інших водогонів ніж у нас. До слова «Будрегіонінвест» ЗМІ називали родинним бізнесом Анатолія Федорука та Володимира Карплюка.

Поки жителі змагалися в швидкості заміни фільтрів, нам повідомили на громадських слуханнях, що вода в Бучі краще Київської та стане ще смачніше і корисніше. Але за весь цей термін, поки лилися ріки брехні, нас багато чому навчили. І, перш за все, – не вірити словам, обіцянкам і офіційним аналізам.

Бучанці замовили свій аналіз, проби взяли по вулиці Польовій – центр міста.

По багатьох показниках, за якими перевірялася вода – вона не відповідає нормі.

6-вода-буча

Але наші жителі, які мають доступ до хімічної лабораторії, вирішили провести зі своїми студентами лабораторну роботу на предмет наявності фосфатів у чистій (на вигляд) водопровідній воді з центрального водогону Ірпіньводоканалу.

Хімія, знаєте, уперта штука. Можна розповідати багато цікавого про майбутнє Водоканалу, але 29,5 мг фосфатів на літр води при ДБН 3,5 – це привід взагалі перестати сміятися і почати займати чергу на кладовищі.

7-вода-буча

Перевищення в 8 разів!!! (колба по центру) вмісту фосфатів в воді, яка повинна йти з підземних джерел – це вже не просто «дзвіночок», а підстава для серйозного екстреного дослідження. І ми розуміємо, що ніхто крім жителів в цьому не зацікавлений.

Тепер я знаю, що в місті є будинки, які не підключені до каналізації взагалі, будівництва, які здають в експлуатацію з незакінченою каналізацією і багато цікавих подробиць про те, як нові квартали плануються без розуміння горизонту води і його можливостей. Тобто , навмання. Або на авось. Кому як подобається. А ми сидимо вдома і сподіваємося на краще.

Як показує практика, мовчання не призводить до позитивних результатів.

12 травня знову будуть проводитись громадські слухання щодо забудови 191,5 га! Це 25 тисяч нових жителів і споживання води в цьому районі в 1,3 рази вище, ніж зараз у ВСІЄЇ Бучі.

В 4-й школі вже 14 перших класів і діти навчаються в три зміни, з крана йде глина, в садок влаштувати дитину взагалі нереально, роботи в місті немає і не передбачається, пробки як в Києві, але на слухання по як і раніше приходить усього по 20-30 чоловік від Громади.

Напевно, 12 травня на кожного з них буде припадатиме по три-чотири тушки – співробітники мерії, комунальних підприємств та забудовника. І люди без свободи волі вирішуватимуть долю нашого міста поки всі ми по домівках будемо «сподіватися на краще».

У нас уже вкрали землю, воду, віру і надію. Тепер у нас хочуть вкрасти навіть примарне Майбутнє.

Свобода волі – класна штука. Але частіше вона спрямована на те, щоб нічого не робити, тому ми так і живемо. Сподіваюся, всім, кому на проблеми міста наплювати, є куди поїхати, бо за лічені роки жадібність і байдужість доб’ють це колишнє курортне містечко, у якого БУЛИ всі шанси стати перлиною Київської області.

Вода в сусідньому Ірпені не краща за бучанську.

Депутатка Ірпінської ради Марія Шевченко розповідає про гру, в яку останнім часом «грають» мешканці Приірпіння в соцмережах. Називається вона – «запость свій чорний фільтр».

8-вода-буча

«Останнім часом мешканці Приірпіння грають у гру під назвою «запость свій чорний фільтр». Це, може, було б весело, але насправді це страшна гра. Бо фільтри для питної води, які мають служити місяцями, забруднюються до страшного коричневого кольору за кілька тижнів. Колись Ірпінь славився соєю артезіанською водою, м’якою і смачною. Гості міста нам заздрили. Ірпінь завжди був  респектабельними, передмістям адже до Києва звідси – не більш як півгодини, можна сказати, рукою подати! Отже і якість життя повинна бути столичною, плюс бонус – чисте повітря, гарні краєвиди, чиста вода. Та й повітря, і краєвиди вже не ті. А з крану тече рідина незрозумілого брудно-коричневого кольору», – розповідає Шевченко, голова фракції від Блоку Петра Порошенка.

«Дехто вважає, що причиною цього є звичайна іржа, що потрапляє у воду через старі труби, і ця іржа взагалі-то безпечна. Але якщо вживати таку воду довго, можна «підсадити» печінку. І головне – це ідеальне середовище для шкідливих мікроорганізмів. Гепатит, дизентерія, навіть тиф – от що може добре «прижитися» у брудній воді», – додає занепокоєна депутатка.

Поки мешканцям Приірпіння лишається два варіанти: або купувати питну воду у супермаркетах (що не кожна сім’я може собі дозволити), або набирати воду в артезіанських джерелах (а для цього знов-таки ви повинні мати власне авто, бо в руках багато не принесеш). І невідомо. скільки ще буде тривати таке знущання над мешканцями нашого регіону, який попри брак води, шаленими темпами забудовується.

Джерело: kotsubynske.com.ua

Автор: Наталія Ростовцева, бучанка

Мова оригіналу